Codein Purple Drank Ефремов

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Эй, братишки, сегодня расскажу вам офигенную историю, которая произошла с нами пару недель назад. Мы, собравшись с друзьями, решили устроить незабываемый заплыв в надувном бассейне. Итак, начну с начала.

Однажды, прогуливаясь по тёмным улочкам города, мне повезло. Я встретил своего старого приятеля, который занимается закладками. Он подошел ко мне, подмигнул и сказал "У меня есть что-то особенное для тебя, бро. Циклодол, вот что я сегодня привез!". Моя рэп-душа затрепетала от радости - циклодол, это то, что мне нужно!

Я обрадовался, взял дурочку, спрятал её в карман и отправился с друзьями в магазин за пивом и ганджой. Ведь, как известно, база без ганджи - не база, а просто фигня.

После успешных закупок мы направились к моему дому, где уже ждал надувной бассейн. Я разложил его, мы начали набирать воду, и пока это происходило, я достал циклодол. В общем, решили сразу ужалиться, чтобы потом плавать в пьяном блаженстве.

Мы приселли в круг, достали свои агрегаты и пырялки и начали циклодолить по очереди. Укололся я первым, потом друзья. Что я могу сказать, это было нереальное ощущение, словно плавал в облаках. Мы смеялись, шутя и забывая о проблемах, ничего не могло омрачить настроения.

После этого мы приступили к готовке базы. Зубы сами собой цокали от предвкушения. Я смешал ганджу с пивом, чтобы получилось настоящее волшебство. Ингредиенты смешались, и мы вышли к бассейну с этим чарующим напитком.

Вода в бассейне была уже достаточно горячей, и мы решили, что самое время окунуться в эту атмосферу безумия и удовольствия. Я влез внутрь, почувствовал приятное ощущение омывающей воды и взял банку пива, чтобы дополнить свое счастье.

Друзья присоединились ко мне, и мы начали наслаждаться нашим заплывом. Вода, наполненная пивом, создавала ощущение полного релакса и эйфории. Мы плескались, рассказывали шутки и исполняли рэп, который создавал атмосферу и подогревал наши эмоции.

Часы стрелкой двинулись вперед, а мы не могли остановиться. Чувство беззаботности и счастья было настолько сильным, что мы забыли о всем остальном. Проблемы и стрессы растворились в этом пивном океане.

Но, как всегда, даже самые прекрасные моменты имеют свой конец. Мы вспомнили, что у нас осталась последняя закладка циклодоли. Думали, стоит ли использовать её сейчас или оставить её на следующий раз.

Мы решили не мудрить и воспользоваться своим шансом. Я налил граммик в шприц и начал делить его между нами. Все восприняли это как подарок судьбы и жадно вставали в очередь за уколом. Уже спустя несколько минут, мы снова ощутили прилив блаженства и счастья.

В нашем надувном бассейне сочетались запах пива, ганджи и кодеина. Это был необычный, но незабываемый аромат свободы и безумия. Мы были счастливы и ничего не могло поколебать наше особое состояние.

Наш заплыв продолжался до самого рассвета. Мы, потеряв счет времени, наслаждались каждым моментом. Но, как говорят, все хорошее когда-то заканчивается.

Утро пришло, а с ним и конец нашего незабываемого заплыва. Мы, поднявшись с воды, смотрели друг на друга и знали, что долго будем вспоминать эту ночь. Она останется в наших сердцах навсегда, как и воспоминания о том дне, когда мы купили кодеин и устроили этот потрясающий заплыв.

Такие моменты делают жизнь интересной и непредсказуемой. Но сейчас нам нужно вспомнить, что за магией этой ночи стоят не только наркотики, а наши истинные друзья и наше стремление к свободе и радости. Это был наш заплыв - наш момент счастья. И нам этого хватило, чтобы забыть на время о проблемах, о заботах и просто насладиться жизнью.